Іній

Невже такі безжальні небеса?

Невже зовсім вони не відчувають болю

Людського?

Мій поводир, сумна моя зоря

Я перший звір, який ступив на твоє світло й вірив

Не роздумував

Мій білий день, мій ніжний іній на губах

На чорних пелюстках, на ворона крилах

Пухкий, ти танув, як вода

І я розпалася на тисячі зірок

Собою освітила кожен закуток земного тіла

Сказав: якщо я не належала тобі

Для чого ж я приходила у сни?

Не знаю. Хто знає

Може, то була не я

А от послухай: завдяки йому

Я полюбила свою музику сумну

Мене він

За один раз

Мій білий день, мій ніжний іній на губах

На чорних пелюстках, на ворона крилах

Пухкий, ти танув, як вода

І я розпалася на тисячі зірок

Собою освітила кожен закуток земного тіла я