Ну скажи

Ну скажи, хіба не фантастично

Що у цьому хаосі доріг

Під суворим небом

Небом вічним

Я тебе зустрів і не зберіг

Де в боях з’являється потреба

Доки мерехтітимуть світи

Будуть Я приходити до тебе

І до мене йтимуть горді Ти

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Як це все буденно, як це звично

Скільки раз це бачила земля

Але ми з тобою, ми ж не вічні

Як у шторм вітрила корабля

Як хвости затерті від комети

Як ці блядські кримскіє мости

Я згорю від полум’я ракети

Ти втечеш не знаючи куди

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Ну скажи, хіба не фантастично

Що у цьому хаосі доріг

Під суворим небом, небом вічним

Я тебе зустрів і не зберіг

Ти моя не названа планета

Я твоя надія вберегти

Так і досі в головах тенета на

вічно я, вічно ти

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи

Ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи ну скажи