Криниця

Тече вода каламутна, мила моя чогось смутна

Я не смутна лиш сердита, через тебе з ночі бита

Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі

Ще й казала буде бити щоб Іванка не любити

А я Іванка так любую де зустріну там цілую

Ой Іванку серце моє,нема таких як ми двоє

Тече вода коло млина, мамко моя я не винна

Бо ми такі паровані як горнятка мальовані

Хочеш я спечу хліба з ярої пшениці

Напую коня тобі з білої криниці

Ой у полі криниченька

В ній холодна водиченька

Чи ти не знав,коли до мене завітав