Еверест

Кожен крок від землі відриває

Кожним подихом наповню життя

І годинник не йде. Час розтанув

Відлетіли думки в забуття

Я одна і зліва і справа

В кілометрах просторих земель

Височінь, там, де птах не літає

Де не вабить ялин акварель

Доторкнусь до небес – і поллються

Сльози щастя, наче сильний струм

Життя своє не віддам, не здаюся

Нізащо, не дозволю цих дум

Вдих за вдихом, крок за кроком

Мчу до мрії я з потоком

Вдих за вдихом, крок за кроком

До Евересту дійду ненароком

Мене переслідує вітер

Штовхає то вперед, то назад

Заповняються ніздрі пилом

В руках холод, мов сиплеться град

Забуваються тут всі образи

А попереду ціль, пам’ятай

Я іду, Евересте, повільно

Дочекайся мене, зачекай

Доторкнусь до небес і поллються

Сльози щастя, наче сильний струм

Життя своє не віддам, не здаюся

Нізащо, не дозволю цих дум

Вдих за вдихом, крок за кроком

Мчу до мрії я з потоком

Вдих за вдихом, крок за кроком

До Евересту дійду ненароком

Вдих за вдихом, крок за кроком

Мчу до мрії я з потоком

Вдих за вдихом, крок за кроком

Свій Еверест підкорю ненароком

Еверест