Гнів

У повітрі

Запах смерті

До якого майже звикли.

У очах лиш біль нестерпний.

Близькі люди наче стерті.

Ні сліз

Лиш гнів

Ні слів

Лиш гнів

Скільки сили змарнували!

Скільки страчено надій!

Лютий розпач.

Може б краще

Бездиханно спочивав би.

Спочивав би,

Та провина

Не моя що не загинув

Не загинув..

Чи у змозі

Ми забути

Все побачене й відчуте?

У дзвінкому безгомінні

Неминучі голосіння!

Голосіння