Тиша

Пам‘ятаєш, казав

якось зациклена сильно

коли екран у сльозах

віддай мені свій мобільний

я часто не розумію, але ж я дівчина також

і ти нічого не вдієш

Ти все одно когось втратиш.

Пам‘ятаєш, казав,

що ось якщо любиш, то вічно

та це ніяка не заповідь,

все навколо - трагічно.

Та цей біль - не болить,

пробіл в нервових клітинах

у вухах погомонить

А я прошу як дитина

Поверни мені ТИШУ

ТИШУ, ТИШУ,

поверни мені дім,

який не лишу,

поверни мені

усмішки вогонь,

поверни його,

поверни його.

Поверни мені ТИШУ

ТИШУ, ТИШУ,

поверни мені дім,

який не лишу

поверни мені

радість до всього

поверни його,

поверни його.

І ніяк до кінця не прийняти

я твій запах вдихаю з футболок

кожен день несе втрати

і чорні квадрати

мені би в вівторок,

летіти разом і не бачити морок

будь-яким класом

не знати де ворог

не знати, не бачити, що таке порох

на нову землю, ніби геолог.

Та знаю, що так би ніхто з нас не зміг

то ж буду молитись, щоб їх оберіг

усіх повернув на родинний поріг

а там тільки сміх, ніхто не поліг

і кожен хто бився таки переміг.

Поверни мені ТИШУ

ТИШУ, ТИШУ,

поверни мені дім,

який не лишу

поверни мені

усмішки вогонь

поверни його,

поверни його.

Поверни мені ТИШУ

ТИШУ, ТИШУ,

поверни мені дім,

який не лишу

поверни мені

радість до всього

поверни його,

поверни його.