Навпіл

Поцілунок на папері

Відблиск ліхтаря

Плямой блима на шпалерах

Все-таки мовчать сусіди

Тиша дихає шкода

Що тебе нема

Я вдивляюсь в те що все ще можу уявити

Ти на ниточці розтягнутій на кілометри

Я складаюсь навпіл лиш від згадки твого імені

Байдуже якщо зима тобі здається мертвою

Може ти спіймаєш мене десь у ранку синьому

Ти

Ти

Ти

Ти

Сонце не іде

Не поспішай його шукати

Скільки це триватиме

Я не знаю досі чесно

Мало що змінилось

Я ніколи не сама

Серцю недостатньо виражатися словесно

Ти на ниточці розтягнутій на кілометри

Я складаюсь навпіл лиш від згадки твого імені

Байдуже якщо зима тобі здається мертвою

Може

Три, два

Ти на ниточці розтягнутій на кілометри

Я складаюсь навпіл лиш від згадки твого імені

Байдуже якщо зима тобі здається мертвою

Може ти спіймаєш мене десь у ранку синьому

Та на ниточці

Я складаюсь навпіл

Лиш байдуже якщо

Може може ти

Ти

Ти

Ти

Ти