Межа

Іноді здається, що межа.

І Ти вже за, не перед нею.

І смикаєш систему кореневу,

Наляканий замежжям не на жарт.

І досить міцно вже тримає ґрунт,

Але ж земля не все зайняла з твого тіла.

В гнізді у кроні, склавши тісно крила

Птахи твої не знають інших рук.

Лети, навіть якщо униз

Лети! Не смій ховати погляд

Лети і до останнього дивись

Не бійсь, це ж ти

Це твій останній спогад

І клятий горизонт відпустить вверх

І знову лиш тобі, одне світило, Нутро завмерши тихе, обгоріле, Знов відкладе межу не на тепер.

Лети, навіть якщо униз

Лети! Не смій ховати погляд

Лети і до останнього дивись

Не бійсь, це ж ти

Це твій останній спогад