Маски

Знаєш чому, ми часто ховаємось?

Бо нам дуже боляче, зробили колись.

Знаєш чому, ми не посміхаємось?

Бо щирість не в моді нині, щирість не в моді нині.

Ми знов, ми знов заховались.

Ми знов, наділи ці маски.

Ми знов, ми знов заховались.

Ми знов, тікаєм від себе.

Знаєш чому? (Знаєш чому?)

Любов то велика сила, (любов то велика сила).

Тому шо вона, (вона, вона), лікує всі рани.

Знаєш чому, (чому, чому), такі всі налякані?

Бо страшно нам бути вразливими, страшно нам бути вразливими.

Ми знов, ми знов заховались.

Ми знов, наділи ці маски.

Ми знов, ми знов заховались.

Ми знов, тікаєм від себе.

Знімаємо ми маски, перед тими тільки,

Кого ми так кохаємо.

Для всіх останніх завжди ми,

Маски надягаємо.

Нас ранили «один, два, три»,

Ну скільки вже так буде?

Як би боляче не було,

Пам‘ятай, що ми люди, люди, люди.

Ми знов, ми знов заховались…

Так може треба щирими бути, щоб не ховатись?

Так може треба щирими бути, щоб не ховатись?

Так може треба щирими бути, щоб не ховатись?

Так може треба щирими бути, щоб не ховатись?