Вітер дує, млина крутить за селом
Пшениченьку у коморі помолов
Була дівка його гарна до душі
І кохалися обоє у житті
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
Вже й дзвіниця стала бити у селі
Дзвони кличуть, а душа її в журбі
Веде нелюб гарну дівку під вінець
А вона все поглядає, де ж милець
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
Ходить козак в чистім полі – душа мре
А кохана на подвір'ї сльози ллє
За неправду, за розлуку на віку
Два серденька розлучились на шляху
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
На весіллі, на весіллі дівка плаче
Гіркі сльози ллє вона
За нелюбого віддали козака
А миленького прогнали із села
